Дах над головою, або Чи потрібні нам такі ЖЕКи? (надруковано в "Акцентах" у березні 2007 р.)

Дах над головою – одна з нагальних потреб кожної родини. Без нього неможливе повноцінне життя будь-якої людини. Вираз "дах над головою" – синонім слову "домівка".  Маючи дах над головою, почуваєшся захищеним від пекучого сонця та від тріскучого морозу, від шаленої зливи та від буйного вітру. Будь-яка негода – не біда за надійними стінами та під надійним дахом. Домашнє тепло, домашній затишок забезпечать відновлення сил після виснажливої роботи, повернуть душевну рівновагу після підступного стресу.
Та де ховатися людям, для яких дах сам перетворився на джерело виникнення стресових ситуацій? Кажуть, що коли голландці хочуть підкреслити багатство оселі, то говорять, що її дах вкритий млинцями. У нашій публікації доводиться порівнювати дах з іншою річчю, яка хоча й використовується при підготовці до смаження млинців, а саме, для просіювання борошна, та характеризує стан даху зовсім з іншого боку.
У будинку під номером 130, що по вулиці Прилуцькій, дах вже багато років схожий на решето. Воно-то, з одного боку, додає зручностей, бо для того, щоб дізнатися, чи не йде, буває, надворі дощ, мешканцям цього будинку не потрібно навіть виглядати у вікно. Досить на стіни власної квартири глянути: з’явилися нові мокрі плями на стелі та стінах – не виходь назовні без парасольки. Підсохли, пожовкли плями – можна сміло залишати парасольку на її звичайному місці, під вішалкою.
Не стільки будуй, скільки за дахом пильнуй! – дає справедливі орієнтири народне прислів’я. Найгірше отруїти життя можуть три речі: сварлива жінка, курний димар і дірявий дах – вторить йому іще одне. Мабуть, в роки, коли складалися ці прислів’я, ЖЕКів іще не існувало, бо вони, напевно, увійшли б до скарбниці народних висловлювань.
Вода з даху п’ятиповерхового будинку знайшла собі дорогу аж до підвалу, попсувавши по дорозі стіни, стелі та підлоги в квартирах жильців усіх п’яти поверхів. Електропроводка поперегоряла, довелось замінити її дротами, що тягнуться вздовж стін. Чутність між квартирами стала такою, що жителям сусідніх квартир можна спілкуватися просто крізь стіни, бо вода повимивала цементний розчин з усіх можливих шпарин між панелями. Шкода лише, що тепер  спокою заважають навіть комарі, які дзижчать у сусіди. А комарам вже ж є де розгулятися, бо сирість в квартирах не вибуває, з її грибком та запахами гнилі.
Між тим, все це не є переконливими аргументами для начальників ЖЕКів, щоб розпочати ремонт даху. Ні Б.М. Лазарєв, ні В.Г. Кулінко, ні Т.М. Захарова, що змінювали один одного на посту начальника ЖЕК «Південна», не пішли далі обіцянок.
Хоча… Схоже, що пані Захарова у цій когорті найбільш міцний горішок, бо вистачило в пані совісті підняти плату з жильців на користь ЖЕКу, а коли люди почали протестувати, то порозвішувала по всіх під’їздах погрози: мовляв, не будете платити – повідрізаю світло у під’їздах та підвалах. Щодо підвалу, то у згаданому вже домі 130 світло в ньому відрізане ЖЕКом вже не один рік. Мовляв, хтось з підвалу краде електроенергію. Чи так вже важко знайти, хто саме, усунути крадіжку та відновити освітлення? Пані Захарова бачить свою роль трішки інакше, їй більше до душі зосередитися саме на відрізанні.
Має міцний «дах» над головою? Вважає, що мистецтво керівництва полягає в тому, щоб затикати роти жителям, яким в квартирах дощ крапає за комір? Що їй проблеми мешканців містечка по вулиці Прилуцькій, головне – «вибити» з них підвищені тарифи собі на зарплатню!
Хай би дослухалася до китайського прислів’я, що застерігає: гарбуз з даху може скотитися на будь-який бік. На бік пані Захарової в тому числі. І не треба доводити людей до того, щоб у них «зривало дах» і щоб змушені були йти до ЖЕКу, немов приречені бійці в останню атаку на ворога.
Не те біда, що дах худий, а те горе, що лагодити нема кому. А от зарплатню за начебто здійснювані турботи про жителів містечка отримувати є кому.
Чи не час уже і до прямих своїх обов’язків приступити, пані Захарова? Чи не час довести, що ЖЕКи мешканцям багатоповерхівок іще потрібні?
Після багаторічного чекання мешканці будинку 130 по вулиці Прилуцькій сподіваються, що у начальника ЖЕКу Т.М. Захарової дійдуть руки до ремонту даху на їхньому будинку.